висварити

висварити
-рю, -риш, док., висва́рювати, -юю, -юєш, недок., перех., розм.
1) Різко висловити кому-небудь своє незадоволення, обурення з його поведінки.
2) Здобути кого-, що-небудь за допомогою сварки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "висварити" в других словарях:

  • висварити — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • пофукати — висварити, накричати, сердитись …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • выкляти — висварити , наклясти (так єм го выкляв) …   Лемківський Словничок

  • висварений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висварити …   Український тлумачний словник

  • висварювати — юю, юєш, недок. 1) див. висварити. 2) мисл. Вчити молодих мисливських собак виконувати всі вказівки господаря …   Український тлумачний словник

  • выбештати — там, таш, Ол. Вилаяти, облаяти, висварити …   Словник лемківскої говірки

  • выганьбити — блю, биш, Пт. Доконана дія від ганьбити; висварити …   Словник лемківскої говірки

  • збештати — збештам, таш, Ол. Висварити (когось), вилаяти …   Словник лемківскої говірки

  • звымысьляти — мысьлям, ляш, Ол. 1. Облаяти, вилаяти, висварити. 2. Навидумувати …   Словник лемківскої говірки

  • набештати — бештам, таш, Ол. Вилаяти, облаяти; висварити, осоромлюючи когось …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»