висварити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пофукати — висварити, накричати, сердитись … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
выкляти — висварити , наклясти (так єм го выкляв) … Лемківський Словничок
висварений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висварити … Український тлумачний словник
висварювати — юю, юєш, недок. 1) див. висварити. 2) мисл. Вчити молодих мисливських собак виконувати всі вказівки господаря … Український тлумачний словник
выбештати — там, таш, Ол. Вилаяти, облаяти, висварити … Словник лемківскої говірки
выганьбити — блю, биш, Пт. Доконана дія від ганьбити; висварити … Словник лемківскої говірки
збештати — збештам, таш, Ол. Висварити (когось), вилаяти … Словник лемківскої говірки
звымысьляти — мысьлям, ляш, Ол. 1. Облаяти, вилаяти, висварити. 2. Навидумувати … Словник лемківскої говірки
набештати — бештам, таш, Ол. Вилаяти, облаяти; висварити, осоромлюючи когось … Словник лемківскої говірки